Перейти до вмісту
  • Відкрити розв’язувач
  • Запитати ШІ-репетитора
  • Знайти курс AP
  • Створити тест
  • Відкрити калькулятор
  • Графічний калькулятор
  • Усі калькулятори
  • Читати посібники з математики
↑ ↓Enter — відкрити · Esc — закрити

Функції

Як знайти область визначення й множину значень функції

Автор: MathSolver Pro Editorial Team · Опубліковано

Область визначення — це множина значень, які функція приймає на вході; множина значень — це все, що вона може видати. Область визначення знаходять, шукаючи заборонені значення; множину значень — з'ясовуючи, яких значень функція справді досягає.

Означення й позначення

Функція ставить у відповідність кожному елементу однієї множини, області визначення, рівно одне значення. Множину всіх значень, яких функція справді набуває, називають множиною значень. Для f(x)=x2f(x) = x^2 будь-яке дійсне число можна піднести до квадрата, тому область визначення — усі дійсні числа, але квадрат ніколи не буває від'ємним, тому множина значень — [0,∞)[0, \infty).

Область визначення й множину значень зазвичай записують за допомогою проміжків. Квадратна дужка включає кінець проміжку, кругла — виключає його; біля нескінченності завжди ставлять круглу дужку. Окремі частини з'єднують знаком об'єднання ∪\cup: усі дійсні числа, крім 3, записують так: (−∞,3)∪(3,∞)(-\infty, 3) \cup (3, \infty). Запис через множину, наприклад {x∣x≠3}\{x \mid x \neq 3\}, каже те саме словами.

Якщо функцію задано лише формулою без додаткових умов, її область визначення — природна область визначення: найбільша множина дійсних чисел, за яких формула має зміст. Але задача може й навмисно обмежити область визначення, наприклад у прикладній задачі, де довжина не може бути від'ємною.

Корисно уявляти функцію як машину. Область визначення — це список вхідних даних, які машина приймає без збою, а множина значень — список усього, що може вийти на виході. Дві функції з тією самою формулою, але різними областями визначення, строго кажучи, різні функції; тому область визначення — частина означення, а не другорядна деталь.

Знаходження області визначення: три обмеження

Для функцій з курсу алгебри й підготовки до математичного аналізу з дійсним числом можуть піти не так лише три речі. Перевірте кожну з них і виключіть значення, що до неї призводять.

  1. Ділення на нуль: знаменник не може дорівнювати нулю.
  2. Корені парного степеня з від'ємних чисел: підкореневий вираз квадратного кореня, кореня четвертого степеня тощо має бути більшим за нуль або дорівнювати йому. Корені непарного степеня, наприклад кубічні, приймають будь-яке дійсне число.
  3. Логарифми від'ємних чисел і нуля: аргумент логарифма має бути строго додатним.
AB:B≠0,A:A≥0,log⁡bA:A>0\frac{A}{B}: B \neq 0, \qquad \sqrt{A}: A \ge 0, \qquad \log_b A: A > 0

Многочлени, наприклад 3x4−x+73x^4 - x + 7, таких місць не мають: їхня область визначення — усі дійсні числа, (−∞,∞)(-\infty, \infty). Те саме правильно для exe^x, sin⁡x\sin x, cos⁡x\cos x, ∣x∣|x| і кубічних коренів.

Приклади на область визначення

Приклад 1: f(x)=x−4f(x) = \sqrt{x - 4}

  1. Підкореневий вираз має бути більшим за нуль або дорівнювати йому: x−4≥0x - 4 \ge 0.
  2. Отже, x≥4x \ge 4, і область визначення — [4,∞)[4, \infty).

Приклад 2: g(x)=x+1x2−9g(x) = \dfrac{x + 1}{x^2 - 9}

  1. Прирівняйте знаменник до нуля, щоб знайти заборонені значення: x2−9=0x^2 - 9 = 0, тобто x=3x = 3 або x=−3x = -3.
  2. Область визначення: (−∞,−3)∪(−3,3)∪(3,∞)(-\infty, -3) \cup (-3, 3) \cup (3, \infty).

Приклад 3: h(x)=ln⁡(5−2x)h(x) = \ln(5 - 2x)

  1. Аргумент логарифма має бути строго додатним: 5−2x>05 - 2x > 0.
  2. Розв'яжіть: −2x>−5-2x > -5, а ділення на −2-2 змінює знак нерівності, тому x<52x < \frac{5}{2}.
  3. Область визначення: (−∞,52)\left(-\infty, \frac{5}{2}\right).

Приклад 4: k(x)=x+2x−1k(x) = \dfrac{\sqrt{x + 2}}{x - 1}

  1. Умова для квадратного кореня: x+2≥0x + 2 \ge 0, тобто x≥−2x \ge -2.
  2. Умова для знаменника: x≠1x \neq 1.
  3. Обидві мають виконуватися одночасно: [−2,1)∪(1,∞)[-2, 1) \cup (1, \infty).

У прикладі 3 використано правило ділення нерівності на від'ємне число. Посібник з розв'язування нерівностей пояснює це правило, а також метод інтервалів для умов на кшталт x−1x+2≥0\frac{x - 1}{x + 2} \ge 0.

Якщо функція поєднує кілька таких місць, випишіть кожну умову окремо, розв'яжіть їх по черзі, а потім знайдіть перетин результатів. Більшість помилок виникає через забуту умову, а не під час розв'язування.

Аналітичне знаходження множини значень

Множину значень зазвичай знайти складніше, бо питання в тому, які вихідні значення можливі, а не які вхідні допустимі. Три прийоми покривають більшість випадків.

По-перше, використовуйте відомі множини значень елементарних функцій. Квадратні корені й модулі ніколи не бувають від'ємними, exe^x завжди строго додатна, а sin⁡x\sin x і cos⁡x\cos x лежать між −1-1 і 11. Перетворення зсувають чи розтягують ці множини. Для f(x)=2x−4+1f(x) = 2\sqrt{x - 4} + 1 корінь дає [0,∞)[0, \infty), множення на два залишає [0,∞)[0, \infty) без змін, а додавання 1 дає [1,∞)[1, \infty).

По-друге, зводьте квадратичні функції до вигляду з виділеним повним квадратом, щоб знайти вершину. Оскільки квадрат ніколи не буває від'ємним, ордината вершини — це найменше чи найбільше значення.

Приклад 5: множина значень f(x)=x2−4x+1f(x) = x^2 - 4x + 1

  1. Виділяємо повний квадрат: f(x)=(x−2)2−3f(x) = (x - 2)^2 - 3.
  2. Оскільки (x−2)2≥0(x - 2)^2 \ge 0, найменше значення дорівнює −3-3 і досягається при x=2x = 2.
  3. Множина значень: [−3,∞)[-3, \infty).

По-третє, розв'яжіть y=f(x)y = f(x) відносно xx і з'ясуйте, за яких значень yy виходить допустиме xx з області визначення.

Приклад 6: множина значень f(x)=2x+1x−3f(x) = \dfrac{2x + 1}{x - 3}

  1. Запишіть y=2x+1x−3y = \frac{2x + 1}{x - 3} і позбудьтеся знаменника: y(x−3)=2x+1y(x - 3) = 2x + 1.
  2. Зберіть доданки з xx: yx−2x=3y+1yx - 2x = 3y + 1, тобто x(y−2)=3y+1x(y - 2) = 3y + 1 і x=3y+1y−2x = \frac{3y + 1}{y - 2}.
  3. Це працює для будь-якого yy, крім y=2y = 2. Пряма перевірка: 2x+1x−3=2\frac{2x + 1}{x - 3} = 2 вимагало б 2x+1=2x−62x + 1 = 2x - 6, що неможливо.
  4. Множина значень: (−∞,2)∪(2,∞)(-\infty, 2) \cup (2, \infty). Пряма y=2y = 2 — горизонтальна асимптота.

Те саме міркування дає множину значень 1x2+1\frac{1}{x^2 + 1}. Знаменник не менший за 1, тому значення не більше за 1; крім того, воно завжди строго додатне, але як завгодно близько підходить до 0. Множина значень — (0,1](0, 1].

Область визначення й множина значень за графіком

На графіку область визначення — це тінь, яку крива відкидає на вісь x, а множина значень — її тінь на осі y. Пройдіть кривою зліва направо, щоб знайти область визначення, і знизу вгору — для множини значень. Зафарбовані точки позначають включені кінці, виколоті точки — виключені значення, а стрілки означають, що крива продовжується необмежено.

Вертикальні асимптоти вказують на значення поза областю визначення, а горизонтальні асимптоти часто підказують значення поза множиною значень, як у прикладі 6. Але будьте обережні: крива може перетинати горизонтальну асимптоту, тож сама асимптота не доводить, що значення виключене. Побудовник графіків — добрий спосіб побачити ці особливості, перш ніж підтверджувати їх обчисленнями.

Кусково задані функції й прикладні задачі

У кусково заданої функції область визначення — об'єднання проміжків, на яких задано окремі частини, а множина значень — об'єднання значень, яких набуває кожна частина. Нехай f(x)=x+2f(x) = x + 2 при x<0x < 0 і f(x)=3f(x) = 3 при x≥0x \ge 0. Область визначення — усі дійсні числа. Перша частина дає всі значення, менші за 2, а друга — лише значення 3, тому множина значень — (−∞,2)∪{3}(-\infty, 2) \cup \{3\}.

У застосуваннях контекст задачі додатково обмежує область визначення. Площа квадрата, A=s2A = s^2, як формула приймає будь-яке дійсне ss, але довжина сторони має бути строго додатною: змістовна область визначення — s>0s > 0, а множина значень — A>0A > 0. Висота кинутого м'яча має зміст лише від моменту кидка до моменту, коли він упаде на землю: область визначення — замкнений проміжок часу, хоча квадратична формула для висоти визначена всюди.

Область визначення й множина значень у подальших темах

Ці ідеї постійно повертаються. Функція має обернену на множині, де вона ін'єктивна, і обернена функція міняє місцями область визначення й множину значень, як пояснює посібник з обернених функцій. Композиція f(g(x))f(g(x)) вимагає, щоб кожне значення gg лежало в області визначення ff; див. композицію функцій. Логарифми й показникові функції, розглянуті в статті про логарифми, — класична пара з переставленими областю визначення й множиною значень.

Часті помилки

  • Скорочувати до знаходження області визначення. x2−9x−3\frac{x^2 - 9}{x - 3} скорочується до x+3x + 3, але x=3x = 3 залишається виключеним з початкової функції.
  • Для квадратних коренів використовувати >> замість ≥\ge, безпідставно втрачаючи кінець проміжку, де корінь дорівнює нулю.
  • Для логарифмів використовувати ≥\ge замість >>, безпідставно допускаючи нульовий аргумент.
  • Вважати, що множина значень — усі дійсні числа, бо такою є область визначення.
  • Ставити квадратну дужку з боку нескінченності.

Щоб перевірити відповіді, скористайтеся калькулятором області визначення й множини значень, який перелічує кожне знайдене обмеження й підсумкові проміжки.

Поширені запитання

Які значення приймає многочлен на вході?

Усі дійсні числа, (−∞,∞)(-\infty, \infty). Многочлени використовують лише додавання, віднімання й множення, тому жодне значення не призводить до ділення на нуль, кореня парного степеня з від'ємного числа чи невизначеного логарифма.

Чи завжди множину значень знайти складніше, ніж область визначення?

Зазвичай так, бо вона залежить від поведінки функції загалом. Виділення повного квадрата, вираження xx через yy і відомі множини значень елементарних функцій розв'язують більшість випадків; графік слугує корисною перевіркою.

Чи означає горизонтальна асимптота, що значення не входить до множини значень?

Не завжди. Асимптота описує поведінку далеко ліворуч чи праворуч, а крива може перетинати її при скінченному xx. Розв'яжіть f(x)=cf(x) = c, щоб з'ясувати, чи досягається значення асимптоти, cc, насправді.

Як записати дійсні числа без двох значень?

Об'єднанням трьох проміжків. Наприклад, усі дійсні числа, крім −3-3 і 33, записують як (−∞,−3)∪(−3,3)∪(3,∞)(-\infty, -3) \cup (-3, 3) \cup (3, \infty).

MathSolver Pro Editorial Team

Редакція й математична вичитка

Наша редакція пише кожен посібник так, щоб він пояснював міркування за кожним методом, а не лише відповідь. Кожен розібраний приклад перед публікацією перевіряється рушіями розв'язування сайту й автоматичними тестами, а статті оновлюються, щойно змінюється метод чи формат тесту.