Перейти до вмісту
  • Відкрити розв’язувач
  • Запитати ШІ-репетитора
  • Знайти курс AP
  • Створити тест
  • Відкрити калькулятор
  • Графічний калькулятор
  • Усі калькулятори
  • Читати посібники з математики
↑ ↓Enter — відкрити · Esc — закрити

Калькулятор частинних похідних

Введіть функцію кількох змінних і змінну або послідовність змінних, за якими потрібно диференціювати, і отримайте частинну похідну з поясненням кожного правила й за бажання її значення в точці.

Одна літера на кожне диференціювання: x, y, xy (∂²f/∂y∂x), xx …

Необов'язково. Задайте значення кожної змінної, наприклад x = 1, y = 2.

Приклади

Про калькулятор частинних похідних

Більшість величин у природничих науках і економіці залежить більш ніж від однієї змінної. Об'єм циліндра залежить від радіуса й висоти, прибуток компанії — від ціни й витрат на рекламу, а температура в кімнаті — від усіх трьох координат. Частинна похідна відповідає на точне запитання про таку функцію: як швидко змінюється результат, якщо змінюється лише одна змінна, а всі інші зафіксовані?

Калькулятор знаходить ці швидкості зміни точно. Запишіть функцію, наприклад x2y+sin⁡(xy)x^2 y + \sin(xy), оберіть змінну, і калькулятор продиференціює її доданок за доданком за правилами суми, сталого множника, степеня, добутку й складеної функції, вважаючи будь-яку іншу літеру сталою. Кожне правило показано окремим кроком, тож видно, чому yy залишається перед cos⁡(xy)\cos(xy) і чому доданок на зразок 4y4y зникає під час диференціювання за xx.

Похідні вищих порядків знаходяться так само. Введіть xx для другої частинної похідної за xx або xy для мішаної похідної, яка береться спочатку за xx, а потім за yy. Додайте точку, наприклад x = 1, y = 2, щоб обчислити в ній результат. Кожен результат незалежно перевіряється перед виведенням.

Що таке частинна похідна?

Для функції f(x,y)f(x, y) частинна похідна за xx, що позначається ∂f∂x\frac{\partial f}{\partial x} або fxf_x, — це звичайна похідна, яку отримують, якщо вважати yy фіксованим числом. Формально fx(x,y)=lim⁡h→0f(x+h,y)−f(x,y)hf_x(x, y) = \lim_{h\to 0} \frac{f(x+h, y) - f(x, y)}{h}. Заокруглений символ ∂\partial вказує, що є й інші змінні й що вони вважаються сталими.

Геометрично графік f(x,y)f(x, y) — це поверхня. Якщо розітнути її площиною y=y = стала, вийде крива, і fxf_x — кутовий коефіцієнт цієї кривої. Аналогічно fyf_y — кутовий коефіцієнт перерізу в напрямку yy. Разом перші частинні похідні утворюють градієнт ∇f=⟨fx,fy⟩\nabla f = \langle f_x, f_y \rangle, який указує напрямок найшвидшого зростання.

Частинні похідні трапляються в оптимізації (критичні точки — це точки, де всі перші частинні похідні дорівнюють нулю), у фізиці (рівняння теплопровідності, хвильове рівняння й рівняння Лапласа записуються через них), в економіці (граничні витрати й гранична корисність) і в машинному навчанні, де градієнти керують навчанням будь-якої нейронної мережі.

Як користуватися калькулятором частинних похідних

  1. Запишіть функцію, використовуючи будь-які літери як змінні, наприклад x^2 y + sin(x y) або x^3 y^2 + 4y. Пробіл або * між літерами означає множення.
  2. У другому полі введіть змінну, за якою потрібно диференціювати, наприклад x або y.
  3. Для вищих порядків пишіть по одній літері на кожне диференціювання по черзі: xx для f_xx, xy для f_xy (спочатку x, потім y) і так далі.
  4. За бажання задайте значення кожної змінної, наприклад x = 1, y = 2, щоб обчислити похідну в цій точці.
  5. Натисніть «Продиференціювати» й стежте за кроками, кожен із яких підписано застосованим правилом.

Формули

Означення

fx(x,y)=lim⁡h→0f(x+h, y)−f(x, y)hf_x(x,y) = \lim_{h\to 0}\frac{f(x+h,\,y) - f(x,\,y)}{h}

Позначення мішаних похідних

fxy=∂∂y(∂f∂x)=∂2f∂y ∂xf_{xy} = \frac{\partial}{\partial y}\left(\frac{\partial f}{\partial x}\right) = \frac{\partial^2 f}{\partial y\,\partial x}

Теорема Шварца (Клеро)

fxy=fyxякщо обидві неперервніf_{xy} = f_{yx}\quad\text{якщо обидві неперервні}

Вектор градієнта

∇f=⟨∂f∂x, ∂f∂y⟩\nabla f = \left\langle \frac{\partial f}{\partial x},\ \frac{\partial f}{\partial y} \right\rangle

Правило складеної функції в частинній похідній

∂∂xsin⁡(xy)=cos⁡(xy)⋅y\frac{\partial}{\partial x}\sin(xy) = \cos(xy)\cdot y

Розв'язаний приклад: ∂/∂x від x²y + sin(xy)

Приклад обчислюється в реальному часі для f(x,y)=x2y+sin⁡(xy)f(x, y) = x^2 y + \sin(xy) під час диференціювання за xx. При сталому yy перший доданок — стала, помножена на x2x^2, тому він перетворюється на 2xy2xy. Для другого доданка потрібне правило складеної функції: похідна sin⁡u\sin u дорівнює cos⁡u\cos u, помноженому на ∂u∂x\frac{\partial u}{\partial x}, а для u=xyu = xy ця внутрішня похідна дорівнює yy.

Додавши частини, отримуємо 2xy+ycos⁡(xy)2xy + y\cos(xy), і калькулятор виносить спільний множник: fx=y(2x+cos⁡(xy))f_x = y(2x + \cos(xy)). Зверніть увагу: yy жодного разу не диференціюється; він поводиться точно так само, як поводилося б на його місці число 5.

Розв'язок нижче побудовано тим самим обчислювальним рушієм, що й калькулятор вище.

Відповідь

∂f∂x=y(2x+cos⁡(xy))\frac{\partial f}{\partial x} = y \left(2x+\cos\left( x y\right)\right)

Як ми зрозуміли вашу задачу

Знайдемо першу частинну похідну f_x функції f(x, y).

∂f∂x[x2y+sin⁡(xy)]\frac{\partial f}{\partial x}\left[{x}^{2} y+\sin\left( x y\right)\right]

Покроковий розв'язок

  1. Визначаємо функцію й порядок диференціювання

    Диференціюємо за x; усі інші змінні (y) вважаємо сталими.

    f=x2y+sin⁡(xy)f = {x}^{2} y+\sin\left( x y\right)
  2. Похідна суми: диференціюємо кожен доданок окремо

    ∂∂x[x2y+sin⁡(xy)]=y(2x+cos⁡(xy))\frac{\partial}{\partial x}\left[{x}^{2} y+\sin\left( x y\right)\right] = y \left(2x+\cos\left( x y\right)\right)
  3. Похідна складеної функції — d/dx[sin u] = cos u · u′

    ∂∂x[sin⁡(xy)]=cos⁡(xy)y\frac{\partial}{\partial x}\left[\sin\left( x y\right)\right] = \cos\left( x y\right) y
  4. Винесення сталого множника

    ∂∂x[xy]=y\frac{\partial}{\partial x}\left[ x y\right] = y
  5. Винесення сталого множника

    ∂∂x[x2y]=2yx\frac{\partial}{\partial x}\left[{x}^{2} y\right] = 2y x
  6. Похідна степеня: d/dx[xⁿ] = n·xⁿ⁻¹

    ∂∂x[x2]=2x\frac{\partial}{\partial x}\left[{x}^{2}\right] = 2x
  7. Спрощуємо: f_x

    fx=y(2x+cos⁡(xy))f_{x} = y \left(2x+\cos\left( x y\right)\right)

Використані формули

  • Означення

    fx(x,y)=lim⁡h→0f(x+h,y)−f(x,y)hf_x(x,y) = \lim_{h\to 0}\frac{f(x+h,y) - f(x,y)}{h}
  • Мішані частинні похідні (теорема Шварца)

    fxy=fyx якщо обидві неперервніf_{xy} = f_{yx}\ \text{якщо обидві неперервні}

Частинна похідна показує, як змінюється f, коли змінюється лише одна змінна: інші змінні вважаються звичайними числами, тому діють звичні правила диференціювання.

Перевірка

  • Звірено з незалежною системою символьного диференціювання в кількох контрольних точках ✓

Докладне пояснення

Інші змінні вважаємо сталими

Єдина ідея будь-якої частинної похідної — змінні, за якими не диференціюють, заморожені. Якщо це незвично, спочатку замініть їх конкретним числом. Диференціювання x3y2+4yx^3 y^2 + 4y за yy при x=2x = 2 — це диференціювання 8y2+4y8y^2 + 4y: результат має вигляд 2⋅8y+42 \cdot 8y + 4, і, підставивши назад x3x^3 замість 8, отримуємо fy=2x3y+4f_y = 2x^3 y + 4.

Це ж пояснює, які доданки зникають. Доданок, що містить лише заморожені змінні, — стала, тому його частинна похідна дорівнює нулю. Для f=x2+3xyf = x^2 + 3xy частинна похідна за yy повністю ігнорує x2x^2 і дає fy=3xf_y = 3x.

Знайомі правила й далі діють

Частинне диференціювання використовує точно ті самі правила, що й аналіз функцій однієї змінної: правила степеня, суми, сталого множника, добутку, частки й складеної функції. Змінюється лише облік. Добуток двох множників, що містять xx, під час диференціювання за xx потребує правила добутку; якщо ж множник містить лише yy, це просто сталий множник.

Найбільше помилок припускаються в правилі складеної функції. Якщо функція застосовується до виразу з кількома змінними, як у exye^{xy} або ln⁡(x2+y2)\ln(x^2 + y^2), внутрішня похідна теж частинна. Так, ∂∂xexy=yexy\frac{\partial}{\partial x} e^{xy} = y e^{xy} і ∂∂yln⁡(x2+y2)=2yx2+y2\frac{\partial}{\partial y} \ln(x^2 + y^2) = \frac{2y}{x^2 + y^2}.

Другі частинні похідні й мішані похідні

Продиференціювавши частинну похідну ще раз, отримуємо другу частинну похідну. Функція двох змінних має їх чотири: fxxf_{xx}, fyyf_{yy} і мішані похідні fxyf_{xy} і fyxf_{yx}. Індекси читаються зліва направо: fxyf_{xy} означає диференціювання спочатку за xx, потім за yy. Запис у вигляді дробу ∂2f∂y ∂x\frac{\partial^2 f}{\partial y\,\partial x} читається справа наліво й позначає те саме.

Для f=x2y3f = x^2 y^3 диференціювання за xx спочатку дає 2xy32xy^3, а подальше диференціювання за yy — fxy=6xy2f_{xy} = 6xy^2, що в точці (1,2)(1, 2) дорівнює 24. У зворотному порядку отримуємо 3x2y23x^2y^2, а потім знову 6xy26xy^2. Цей збіг — теорема Шварца, відома також як теорема Клеро: для функцій із неперервними другими частинними похідними порядок мішаного диференціювання не важливий. Калькулятор показує це як перевірку щоразу, коли обчислює мішану похідну.

Другі частинні похідні мають цілком конкретні застосування. У достатній умові екстремуму для критичної точки f(x,y)f(x, y) величина D=fxxfyy−fxy2D = f_{xx} f_{yy} - f_{xy}^2 — визначник матриці Гессе — вирішує, чи є точка локальним максимумом, локальним мінімумом або сідловою точкою.

Значення в точці та його зміст

Частинна похідна сама є функцією всіх змінних, тому її значення залежить від того, де ми перебуваємо. Для f=x2+3xyf = x^2 + 3xy похідна fx=2x+3yf_x = 2x + 3y у точці (1,2)(1, 2) дорівнює 8. Це означає: поблизу цієї точки невелике збільшення xx на Δx\Delta x при фіксованому y=2y = 2 збільшує ff приблизно на 8 Δx8\,\Delta x.

Одиниці вимірювання роблять зміст наочним. Якщо V(r,h)=πr2hV(r, h) = \pi r^2 h — об'єм циліндра в кубічних сантиметрах, то Vr=2πrhV_r = 2\pi r h вимірюється в кубічних сантиметрах на сантиметр радіуса й показує, наскільки чутливий об'єм до зміни радіуса за фіксованої висоти.

Типові помилки

  • Диференціювати й змінну, яку потрібно вважати сталою, наприклад писати ∂∂x(x2y)=2xy+x2\frac{\partial}{\partial x}(x^2 y) = 2xy + x^2.
  • Залишати доданок на зразок 4y4y під час диференціювання за xx; це стала, і її похідна дорівнює 0.
  • Забувати внутрішню частинну похідну в правилі складеної функції, наприклад писати cos⁡(xy)\cos(xy) для ∂∂xsin⁡(xy)\frac{\partial}{\partial x}\sin(xy).
  • Читати fxyf_{xy} у неправильному порядку; порядок індексів — це порядок диференціювання.
  • Плутати ∂f∂x\frac{\partial f}{\partial x} з повною похідною dfdx\frac{df}{dx}, коли yy сам залежить від xx.

Поради

  • Подумки замінюйте заморожені змінні числами, якщо забули, що вважається сталим.
  • Виносьте сталі до диференціювання; під час диференціювання за xx вираз x2y3x^2 y^3 — це просто y3y^3, помножене на x2x^2.
  • Використовуйте теорему Шварца як безкоштовну перевірку: обчисліть fxyf_{xy} і fyxf_{yx} і порівняйте.
  • Записуйте ∇f\nabla f, щойно отримаєте обидві перші частинні похідні; більшості застосувань потрібен повний градієнт.
  • Спрощуйте першу похідну, перш ніж знаходити другу, щоб вирази залишалися оглядними.
  • Дивіться на знак частинної похідної в точці, щоб зрозуміти, зростає чи спадає функція в цьому напрямку.

Поширені запитання

Як записати функцію двох змінних?

Використовуйте літери для змінних і пробіл або * для множення, наприклад x^2 y + sin(x y) або x^2*y + sin(x*y). Будь-яка літера, що не є назвою функції на зразок sin чи log, вважається змінною.

Як отримати другу частинну похідну на зразок f_xx?

У полі «Диференціювати за» напишіть змінну по одному разу на кожне диференціювання: xx для f_xx, yy для f_yy. Калькулятор продиференціює кілька разів і покаже кожен крок окремо.

Чи дорівнює f_xy похідній f_yx?

Майже для всіх функцій зі шкільної та університетської програми — так. Теорема Шварца гарантує це, якщо мішані похідні неперервні. Калькулятор показує порівняння, щоб ви бачили, що вони збігаються.

Що означає символ ∂?

Це заокруглене d, яке використовується в частинних похідних. Воно вказує, що функція має кілька змінних і що під час диференціювання всі вони, крім тієї, що стоїть у знаменнику, залишаються сталими.

Чи обчислює він частинну похідну в точці?

Так. Введіть значення всіх змінних у необов'язкове поле, наприклад x = 1, y = 2. Калькулятор підставить їх у готову похідну й видасть число; наприклад, f_x = 2x + 3y у точці (1, 2) дорівнює 8.

Чи працює це з трьома змінними?

Так. Функцію на зразок x y z або x^2 + y z можна диференціювати за будь-якою з її літер. Для x y z частинна похідна за z дорівнює xy.

Чим частинна похідна відрізняється від звичайної?

Правила однакові, але звичайна похідна стосується єдиної змінної, а частинна обирає одну змінну з кількох і вважає решту сталими. Результат залишається функцією всіх змінних.

Що таке градієнт і як його утворюють частинні похідні?

Градієнт — це вектор усіх перших частинних похідних, наприклад ⟨f_x, f_y⟩. Він указує напрямок, у якому функція зростає найшвидше, а його довжина дорівнює цій максимальній швидкості зростання.

Чому моя частинна похідна виглядає не так, як у відповіді?

Рівносильні вирази можна записати по-різному. Калькулятор може винести множник за дужки, як у y(2x + cos(xy)) замість 2xy + y cos(xy), або переставити множники. Розкрийте дужки в обох формах або обчисліть їх в одній і тій самій точці, щоб переконатися, що вони збігаються.

Спробуйте калькулятор частинних похідних

Введіть функцію кількох змінних і отримайте fx, fy або будь-яку мішану похідну з поясненням кожного правила.

Інші математичні калькулятори